Як повідомляє Українська Рада Бізнесу, 5 червня 2025 року у Дніпрі відбувся круглий стіл «Інноваційна екосистема як драйвер національної безпеки, післявоєнного відновлення та сталого розвитку України», організований НТУ “Дніпровська політехніка” спільно з Українською Радою Бізнесу, ГО “БФ “Генофонд майбутнього” та Центральноукраїнським цифровим інноваційним хабом CentralUkraineEDIH. Захід об’єднав понад 60 представників влади, бізнесу і науковців із різних сфер та регіонів України.
Анатолій Долинний, голова Правління ГС “Київський Хай-Тек Кластер”, узяв участь у вступній частині заходу від імені співорганізатора – Української Ради Бізнесу. Учасників вітали і запрошували до спільної роботи керівники співорганізаторів, представники органів державної влади, місцевого самоврядування, освітянської спільноти з різних регіонів України:
Олександра Антонюк – Голова Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, зазначила, що дуже зацікавлена у адаптації державних програм інноваційного розвитку, оскільки переконана, що ефективне впровадження інноваційних стратегій є ключем до сталого економічного зростання та конкурентоспроможності країни.
Андрій Кавунець – заступник Начальника Вінницької обласної державної адміністрації з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, зазначив зацікавленість у розвитку індустріальних парків, аграрних технологій, ІТ-сектору, а також у сфері енергоефективності та «зелених» рішень. У цьому контексті є значний потенціал для застосування державних інноваційних програм через локальні ініціативи, партнерства між владою, бізнесом та науковими установами.
Кіровоградську область на заході представляв Валентин Лопушенко – керівник відділу з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Кіровоградської ОДА.
Сергій Холод, ректор Університету імені Альфреда Нобеля, висловив свою думку, що університет імені Альфреда Нобеля активно демонструє зацікавленість у впровадженні інновацій через механізми державно-приватного партнерства та розвитку ефективної взаємодії між бізнесом.
Олена Філонич, ректор Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», зазначила, що поєднання освітнього потенціалу, наукового пошуку та практичного застосування інновацій може стати рушієм позитивних змін як для самого закладу, так і для регіону загалом. Відзначила ефективну співпрацю в частині розвитку цифрових інновацій з НТУ «Дніпровська політехніка» та іншими учасниками консорціуму з реалізації проєкту зі ствоерння Центральноукраїнського цифрового інноваційного хабу (CentralUkraineEDIH) за програмою Digital Europe, Horizon Europe.
Учасники заходу зосередилися на обговоренні конкретних проєктів на найближчі три роки.
Серед ключових спікерів заходу також виступив Іван Начовний, заступник Голови Дніпропетровської ОВА з питань цифрового розвитку, який презентував «Цифрову Дніпропетровщину» як складову державної стратегії цифрового розвитку, акцентував увагу на розширенні доступу до інформації щодо ключових напрямів інноваційного розвитку та систематизації програм державної підтримки для підприємців, які займаються інноваційною діяльністю.
Анна Кириченко з Благодійного фонду «Генофонд майбутнього» розповіла про кроссекторальну та міжвідомчу співпрацю для забезпечення інклюзивної, безбар’єрної та безпекової трансформації міст. Зробила акцент, що для забезпечення можливості сталого функціонування суспільства упродовж війни та повоєнні роки, необхідно створити інфраструктури для забезпечення комплексної реабілітації, професійної орієнтації та повернення до активної професійної діяльності осіб, які зазнали утисків війни, представників маломобільних груп населення, внутрішньо переміщених осіб та людей з інвалідністю.
Надія Судак, генеральний директор ПАТ “ДТЕК Добропільська ЦЗФ”, представила перспективи переробки ресурсних відходів у розрізі вилучення критичної сировини для енергетики, електроніки та інших галузей промисловості.
Андрій Погорілий, заступник директора з керування проєктами ТОВ «ЕДС-ПАУЕР», поділився досвідом розробки й впровадження власних технологій виготовлення енергетичного силового обладнання, проєктування і будівництва масштабних об’єктів електроенергетики, високовольтних підстанцій, об’єктів газо-поршневої та газо-турбінної генерації електроенергії, фотоелектричних станцій, високоефективних та ергономічних швидкісних зарядних станцій для електромобілів. Також представив досвід компанії у відновленні об’єктів критичної інфраструктури, які постраждали внаслідок повномасштабного вторгнення.
Вадим Ігнатов, засновник ТОВ “ЛУАЗ Моторз” та заступник голови правління Української електромобільної асоціації EV-UA, презентував перспективи та виклики українського електромобільного виробництва, включаючи власний проєкт LUAZ Care — електромобіль для людей з інвалідністю на колісних візках. Відзначив, що сьогодні в Україні дуже стрімко розвивається сегмент безпілотних електромобілів та робототехнічних мобільних пристроїв для безлюдного використання в агросекторі, оборонній галузі тощо, що певною мірою відповідає потребам сьогодення та пріоритетам державної підтримки. Зміни в цій сфері можливі саме завдяки державно-приватному партнерству та цільовим програмам стимулювання інновацій.
Науковий блок представили Володимир Гнатушенко, д.т.н, проф., завідувач кафедри інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії НТУ “Дніпровська політехніка” з доповіддю про інтелектуальні інформаційні технології аналізу неструктурованих даних як основу цифрової трансформації та національної безпеки. Презентовані напрацювання відповідають загальноєвропейському рівню проєктів у сфері безпеки і сприяють інтеграції України до міждержавних безпекових просторів та зростанню конкурентоспроможності української економіки в глобальному вимірі.
Віктор Івкін, засновник Громадської організації «Асоціація агровольтаїки України» представив доповідь «Агровольтаїка – інноваційна технологія високомаржинальної переробки та зміцнення експортного потенціалу» в якій зазначив, що поєднання агротехнології з фотогальванікою дозволяє з одного боку зберегти посівні площі, а з іншого – забезпечувати впровадження технологій відновлюваної енергетики. Дослідження, проведені членами Асоціації, свідчать про те, що завдяки розміщенню фотоелектричних модулів над посівами досягається синергетичний ефект – збільшення обсягу енергії, згенерованої ВДЕ, підвищення надійності електропостачання об’єктів агропідприємств та близьких громад, а також – мінімізація втрат врожаю від пересихання та від граду завдяки затіненню фотоелектричними елементами.
Окрім Анатолія Долинного та Віктора Івкіна, у заході взяли участь також інші представники асоціацій-членів і структурних підрозділів Київського Хай-Тек Кластеру: Ігорь Гаврилов (Українська Федерація Індустрії Безпеки), Тарас Миколаєнко (Українська асоціація виробників біоетанолу), Олександр Щербатюк (керівник проєктів Київського Хай-Тек Кластеру).
На завершення заходу відбулася панельна дискусія, в якій взяли участь Олександр Азюковський, ректор НТУ «Дніпровська політехніка», Анна Кириченко, голова Благодійного фонду «Генофонд майбутнього», Сергій Холод, ректор Університету імені Альфреда Нобеля, Вікторія Соколова, проректор з наукової та міжнародної діяльності Університету імені Альфреда Нобеля, Василь Намонюк, кандидат економічних наук, завідувач кафедри міжнародних фінансів Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У ході панельної дискусії обговорили державні та міжнародні механізми стимулювання інновацій, формат подальшої співпраці між учасниками Круглого столу та зацікавленими партнерами на найближчі роки, важливість інноваційного розвитку для забезпечення обороноздатності та повоєнного відновлення України. Відзначили, що інноваційні напрацювання у Збройних Силах України відіграють ключову роль у зміцненні обороноздатності держави та адаптації до викликів сучасної війни через нові підходи до управління, логістики, комунікацій, навчання особового складу та цифрової трансформації військової інфраструктури. Формування сталої інноваційної екосистеми у ЗСУ потребує ефективної взаємодії між державними структурами, приватним сектором, науковими установами та волонтерськими ініціативами.
Учасники визначили організаційну рамку заходів, яка передбачає проведення низки міжрегіональних круглих столів та конференцій з подальшим комплексним аналізом функціонування існуючої екосистеми інновацій до кінця 2025 року. Планується формування короткострокового плану експериментальних змін в організації взаємодії учасників інноваційної діяльності через створення тимчасової міжрегіональної контактної групи з питань підтримки інноваційного розвитку економіки. Важливим елементом стратегії є залучення позабюджетного донорського та грантового фінансування, а також аналіз витрат державного бюджету на інноваційну діяльність з метою забезпечення додатково щорічно не менше 0,2% ВВП на комплексне впровадження заходів державної підтримки інновацій у 2026-27 роках.
Основною ідеєю заходу стало формування мережевої екосистеми інновацій з відкритою архітектурою, яка забезпечуватиме взаємодію існуючих і нових інституцій та спільнот України і країн-партнерів. Така система має створити умови для справжньої співпраці між університетами, бізнесом і владою в реалізації спільних проєктів.
За результатами круглого столу НТУ “Дніпровська політехніка” було підписано два меморандуми — з Університетом імені Альфреда Нобеля та Асоціацією агровольтаїки України, що стало першими практичними кроками до створення справжньої мережі інновацій. Учасники визначили амбітний план заходів на 2025-2027 роки, включаючи проведення міжрегіональних круглих столів, формування короткострокового плану експериментальних змін в організації взаємодії учасників інноваційної діяльності та залучення позабюджетного фінансування. До 2030 року ці проєкти мають стати основою для системних змін у безпеці та економіці України, а до 2035 року — частиною великих міжнародних платформ розвитку.